Свято Різдва Христового знаменує народження Нового Життя і належить до найвеличніших свят. Різдво Христове — це найважливіша подія в історії людського роду, яка започаткувала християнську еру. Воно святкується у всьому світі, і кожен народ вкладає в це свято щось своє.
В Україні це свято поєднало в собі давні вірування наших предків та елементи християнства. У давнину в цей день святкували свято Корочуна. Саме з цього часу (з 7 січня) ніч коротшала, а день ставав довшим. Це було свято народження нового сонця, адже воно повертало на весну.
Наші предки возвеличували бога Сонця своїми піснями-колядками, магічними діями, намагалися забезпечити гарний урожай, приплід худоби, добробут у господарстві. Поряд з колядками, які славили бога сонця — Коляду, з'явилися нові пісні, які славили Ісуса Христа. Народження Божого Сина наш народ оспівав у віншівках, колядках та щедрівках.
Згідно з переказами Євангелія, мати Ісуса Христа Марія та її чоловік Йосип жили в Назареті, а до Віфлеєма прийшли, виконуючи наказ правителя Августа з'явитися всьому населенню на перепис. Оскільки на перепис населення Римської імперії зібралося дуже багато людей, Марія та Йосип не змогли знайти місця для ночівлі, а тому їм довелося шукати прихистку в невеликій печері, де за поганої погоди зазвичай ховалися чабани. Там Марія і народила Сина Божого. Тоді янгол спустився з неба і повідомив чабанам, які в цей момент не спали, що Бог народився. Чабани перші прийшли вклонитися немовляті.
На небі засіяла Віфлеємська зірка. Орієнтуючись на неї, до печери з Марією та Ісусом Христом прийшли язичницькі мудреці й принесли Богу подарунки: золото, ладан і смирно. Золото символізувало царську владу, ладан — Божу волю, смирно — долю пророка.
До речі, саме з тих давніх часів сягає традиція виготовляти віфлеємську зірку та прикрашати нею новорічну ялинку.
Пославши свого Сина на землю, Бог-отець намагався показати людству важливість любові, добра, співчуття та взаєморозуміння між людьми. День народження Ісуса Христа — найбільш широко шанований день народження у світі. Люди різних соціальних верств, матеріального становища, переконань і поглядів не минають це свято своєю увагою.
Дуже давньою є українська традиція миритися в цей день, пробачати одне одному образи вільні й мимовільні, щоб на повну міру відчути радість життя.
Ніч перед Різдвом — свята ніч, тому цілу ніч горіло світло в кожному домі. Наступного дня в кожній родині з нетерпінням чекали колядників, які, піднявши святкову зірку, прикрашену стрічками, срібними дзвіночками, йшли від хати до хати, сповіщаючи господарям про народження Божого сина:

По усьому світу сталася новина
Діва Марія сина родила.
Сіном притрусила,
В ясла положила
Господнього Сина.