Дмитро ШУЛІКІН
«Освіта України», № 91-92(1262), 2011 р.

     Кажуть, що дитину складно змусити читати книжку, бо майже весь вільний нас вона проводить за комп'ютером. І справді, сьогодні зменшується інтерес до книжки, до читання — цього не спростувати. Життя за останні кількадесят років змінилося. Погляньте, як розвиваються інформаційні технології. Тож звичне для дітей XX століття дозвілля з книжкою в руках у XXI — замінює комп'ютер.
     Сучасний розвиток медіа- сфери, експансія різноманітних електронних пристроїв, навіть банальні мобільні приводять до того, що діти «засвоюють» комп'ютерну грамоту раніше за звичайну. Однак друковане слово не здає позицій...
КНИЖКА І КОМП'ЮТЕР — ВОРОГИ ЧИ ДРУЗІ?
     — Любов до книжки треба прищеплювати не заборона­ми комп'ютера (паролями, або від'єднанням шнурів живлення), — вважає заввідділом обслуговування учнів 5-9 класів Центральної бібліотеки для дітей м. Києва ім. Т. Г. Шевченка Саломея Енгибарян. — Майже всі діти сьогодні мають кишенькові гроші. Навіть, якщо вдома на комп'ютер — табу, вони можуть піти до комп'ютерного клубу, зайти на будь-які «заборонені» сайти. А батьки і далі вважатимуть, що перекрили їм доступ до всього цього.
     Якщо пробудити природний інтерес до читання, можна цілком досягти «мирного співіснування» комп'ютера і книжки. І тут велику роль відіграє родина. Коли там панує взаємоповага, взаєморозуміння, вміння вислухати один одного — то й любов до книжки буде прищепити легше.
     Крім цього, є ще такий аспект, як здоров'я дитини. Дітям шести — семи років можна перебувати біля монітора не більш як 40 хвилин на день. Звичайно, цими нормами мало хто послуговується. В результаті маємо зіпсований зір і поставу.
     — До нас приходять діти, які пишуть роботи для Малої академії наук, — розповідає Саломея Енгиба­рян. — Вони кажуть, що в інтернеті багато інформації, але це не те, що сісти і покопирсатись у книжках. Тобто в людині закладено таку потребу. Для неї це необхідність і задоволення.
     Важливий момент: якщо раніше ми справді використовували книжки як підручники для отримання знань, то сьогодні цю частину «повноважень» перебрав на себе комп'ютер, інтернет. У всесвітній мережі знаходять реферати, тексти, інформацію в стиснутому вигляді. А ось справжнє задоволення може дати лише книжка в друкованому форматі.
ЯК СФОРМУВАТИ ЧИТАЦЬКИЙ ІНТЕРЕС?
     «Читання» починається, як тільки книжка потрапляє до рук — ледь не з пелюшок. У такому віці дити­на реагує на зорові образи. Саме тому сучасні видавництва книжки для найменших роблять такими яскравими. Дитині важливо потримати їх, відчути на дотик і на запах, тож нехай погортає.
     Найбільший вплив на формування читацького інтересу справляють батьки. Почитайте вголос, це так важливо для малюка двох — трьох років. Уже тоді він усвідомить, як це приємно.
     Сьогодні в батьків інколи не вистачає часу на сімейні читання, обговорення. Але спробуйте віднайти хоча б годину, подаруйте дитині подорож до світу книжки.
     Коли чадо вже починає читати самостійно, потрібно прислухатись до його думки. Якщо не хоче читати, скажімо, Аркадія Гайдара, який був улюбленим письменником тата в дитинстві, то не варто змушувати. Краще разом знайти таку книжку, що стане справді цікавою, спробувати одну, потім іншу. Знаю чимало сімей, де читацький інтерес виховали романом про Гаррі Поттера. Не треба його «цуратися» — він справжній герой, який веде боротьбу проти сил зла. До речі, «Гаррі Поттер і філософський камінь» вивчається за шкільною програмою. Те, що раніше вважалося класикою пригодницької літератури і сьогодні читають. Можливо, не так масово. Але в будь-якому разі те, що цікаво сьогоднішнім дітям, обов'язково знайдеться на полицях як удома, так і в бібліотеці.
     Читацький інтерес можна «розбудити» й у такий спосіб. Спочатку переглянути якийсь фільм. А потім наполегливо радити прочитати твір, за яким він знятий. Можливо, тоді дитина зрозуміє, що першоджерело набагато цікавіше і яскравіше.

ЕНЕЙ ЧИ ЛЮДИНА-ПАВУК
     — Добре, якщо в дитини все відбувається планомірно, — розповідає заступник директора ЦБ для дітей Яна Біленко. — І вона, зацікавившись коміксами, потім переходить до більш серйозної літератури. Деякі видавництва працюють над цим — випускають літературу зі шкільної програми, яскраво ілюструючи її.
     Тож тоді і наш рідний герой не програє якимсь людині-павуку і супермену. Ось, наприклад, діти прийшли до бібліотеки. В школі вони вивчають Карпенка-Карого, Котляревського. їм показали, що це не лише «сірі» томи, а яскраві книжки, що їх приємно потримати в руках. Такі-ось класичні комікси. Основне — викликати бажання прочитати оригінал. Можливо, не на всіх це справить враження. Але, якщо хоча б на одного з п'ятьох — мети вже досягнуто, юний читач зацікавився.
     До речі, в багатьох українських містах, наприклад, Києві, Львові бібліотеки разом з видавництвами проводять для дітей майстер-класи з ілюстрування. В результаті зростає і відвідуваність бібліотек, і кількість прочитаних книжок.
І ПОЧИТАТИ, І ПОСПІЛКУВАТИСЯ
     Діти в першому-другому класі ще вміють щиро захоплю­ватися. Припустимо, дитина вперше опинилась у бібліотеці зі своїм класом. І в неї виникає здивування: тут так багато книжок, так багато нового. До цього юний читач не бував у таких закладах. Бо молоді батьки — всі в роботі, вдома немає бібліотеки, хіба що кілька ділових книжок і жіночих романів. А тут є великий вибір літератури — і комікси, і журнали. Зрештою, дитина запитає в батьків: «Чому я раніше там не був?». І попросить записати її до книгозбірні.
     За словами Яни Біленко, юні читачі приходять до біблі­отеки не тільки, щоб узяти конкретну книжку, а й поспілкуватися з бібліотекарями й однолітками. Тобто для них це — подія, як похід у театр, долучення до чогось інтелігентного.
ЗАМІСТЬ ПІСЛЯМОВИ
     На жаль, збирання домашніх бібліотек сьогодні не дуже актуальне. Ще двадцять — тридцять років тому, коли були передплатні видання, це справді було на часі. Можливо, і не все із замовленого читали, але мода була. Сучасній людині це не завжди потрібно. Є комп'ютер, закачав усе, що треба.
     Але в багатьох з тих, хто в дитинстві «подружився» з літературою, звичка читати з книжкою в руках залишилася на все життя. На дивані, в кріслі, транспорті, на відпочинку — відкриємо томик, що пахне свіжою друкарською фарбою або порохом років і знову поринемо в чарівні світи.